Зйомка для модного журналу це настрій і атмосфера, але в жодному разі не зачіска. Волосся має виглядати так, ніби з ним нічого не робили.

Зйомка для модного журналу це настрій і атмосфера, але в жодному разі не зачіска. Волосся має виглядати так, ніби з ним нічого не робили. І часто так воно й є. Більше того, на таких зйомках іноді перукарів немає. А є "стиліст по волоссю" - так називає себе Марина Рой. Яка впевнена, що editorial look – це трохи стайлінгу та багато життя.

Правда те, що люблю працювати, без діла не сидіти. Але про успіхи я не можу сказати. Успіх це займатися улюбленою справою. Рівень? Це теж дуже спірно та неоднозначно. У дитинстві я хотіла стати художником-оформлювачем або дизайнером і любила щось робити з людьми, наприклад, я робила манікюр мамі. Але вчитись пішла на економіста. А потім працювала продавцем-консультантом та менеджером з продажу — цілих 10 років. І навіть не думала, що колись моє життя зміниться. Вона змінилася, коли я зустріла свого майбутнього чоловіка – фотографа Альберта Плехова. Щоправда, тоді він був дизайнером і лише мріяв перекваліфікуватись у фотографи. Платити візажистам було дорого, і він запропонував: "Давай тобі пензлики-гребінці купимо, і будеш мені моделей готувати сама". Я до цього поставилася скептично, але ідея мені сподобалася. Весь тиждень ми працювали в офісі, а у вихідні знімали. Альберт співпрацював із модельною школою у нас у Новосибірську, і ми багато знімали. Приблизно 5 моделей на день. Різні обличчя, різне волосся — якщо навіть я робила те саме укладання, на різних дівчатах вона виглядала по-різному. Саме так навчилася відчувати волосся.

Не доводилося. Просто ми працюємо у різних площинах та вирішуємо різні завдання. Перукарі з «правильною» освітою, гадаю, не дуже добре почуваються на зйомках. Та й журнали не люблять на зйомки брати «нормальних» перукарів. Тому що вони працюють саме за технологією – довго, ретельно. А тепер мода змінилася. Буває, мені для якоїсь зачіски потрібно 5 хвилин. Наприклад, потрібна розслаблена текстура, як Кейт Мосс. Приходить модель – а в неї вже така. Що я роблю? Підходжу і ось так трохи поправляю волосся. Все ми отримали те, що потрібно для кадру. У «класичних» перукарів таке просто не вкладається у голові. Майстри-салонники вбивають усю цю легкість, недбалість. Причому зазвичай можуть витратити на це 2 години, щоб створити ту ж зачіску, з якою модель прийшла. Та не чіпайте її, краще попрацюйте з текстурою в кадрі.

Ну так! Вони вважають, якщо їх запросили, треба обов'язково зробити щось із волоссям — розпрямити, завивати, вбити. Але є й інший бік медалі. Буває, приходить дівчинка з тонким прямим волоссям, а потрібно зробити тугі локони. Тут уже треба розуміти, який стайлінг як працює — що використовувати, щоб волосся виглядало більш щільним. Я цьому не вчилася, але добре знаю продукти вже з досвіду.

Так. Тим майстрам, які з клієнтами працюють, я на майстер-класах говорю – дайте клієнту можливість взяти участь. Це психологічний момент, дуже важливий. Якщо людина брала участь — дивилася в дзеркало і сама поправляла волосся, — вона вам ніколи не скаже, що ви зробили погано. Хто ж сам себе лаятиме? (Сміється)

Ну, дивіться. Зараз я приходжу на зйомку, і мені кажуть: "Роби, як вважаєш за потрібне". Тому що замовник знає мій смак та знає, що він відповідає його смаку. А як він це дізнався? За тими картинками, які я роблю на творчих зйомках. На таких зйомках людина реалізується, показує свій стиль роботи. Я взагалі вважаю, що яскраві незвичайні картинки мають становити основу портфоліо. Ми з Альбертом зробили творчу зйомку у стилі Марії-Антуанетти – з величезною зачіскою. Я її виклала до Мережі. А далі люди як міркують? О, вона може так чинити! Їм не спадає на думку, що в принципі будь-який майстер може так.